Більшість із нас познайомились з її неповторним привабливим голосом під час перегляду фільмів, озвучених чи дубльованих українською мовою, а тепер ми вже добре знаємо, що належить цей колоритний тембр чарівній українській актрисі Антоніні Хижняк, яка майстерно зіграла роль харизматичної Мотрі у надзвичайно популярному серіалі «Спіймати Кайдаша». Що пов’язує дівчину зі спортом з дитинства, як підтримує гарну фізичну форму тепер та які має творчі плани, пов’язані зі світом спорту, Антоніна Хижняк розповіла в ексклюзивному інтерв’ю для «СПОРТИВКИ».
– Тоню, звернутися до вас із проханням про інтерв’ю на спортивну тематику причин назбиралося справді чимало, тож, із вашого дозволу, розпочнімо з однієї з них. Якщо не помиляюся, ви хотіли б випробувати себе як актриса саме в жанрі спортивної драми? Вам близька спортивна тематика загалом чи маєте якісь уподобання щодо видів спорту?
– Моя мама займалась спортивною гімнастикою, тож я з дитинства була в темі спорту. Тоді ми жили у Василькові, там була циркова студія, танці, музична школа – кругом пішла і позаписувалась сама. Була дуже активною дитиною, батьки допомагали скеровувати цей ураган в мирне русло. Спорт зіграв дуже велику роль у формуванні мого характеру і світогляду. З дитинства я чітко усвідомила: якщо хочеш чогось досягти – треба старанно працювати. Іноді через «не можу», «не хочу». Це працює. Але тільки за умови, що ти любиш те, чим займаєшся (усміхається).
– Розкажіть, будь ласка, про заняття гімнастикою та акробатикою? Чи не виникало бажання зайнятися цими або іншими спортивними дисциплінами на професійній основі?
– Я обожнювала заняття в цирковій студії. Це велика праця над собою і ти бачиш результати, які вона приносить. В один період я навіть думала стати професійною спортсменкою чи лікарем, але в глибині душі знала, що акторство – це моє справжнє покликання. У цьому і є розкіш акторської професії – ти можеш прожити сотні життів і спробувати себе в різних професіях. Адже з кожною роллю ти дізнаєшся щось нове. Я, наприклад, коли бачу якісь незнайомі слова в сценарії, завжди залізу в Гугл перевірити все, що мене цікавить. Дивлюсь відео, розбираюсь в тонкощах того чи іншого процесу, щоб в кадрі бути більш переконливою і розуміти, про що ти говориш (усміхається).
– Мабуть, ви дуже активно і з користю проводили карантин, адже ваші нещодавно опубліковані фото не тільки викликають захоплення, але й, упевнений, спонукають численних шанувальників вашого таланту й самим як слід дбати про фізичну форму навіть за складних реалій сьогодення? Якщо не секрет, яким вправам надаєте перевагу? Які у вас уподобання у харчуванні?
– Якщо чесно, карантин згадую із жахом. Ніяких стимулів, повна невизначеність, сидиш вдома, постійно їси (сміється). Займатись спортом на повну я почала тільки з травня, коли оголосили першу дату зйомок (серіал «Слід» знімався зі січня, а на карантині «заморозився»). З’явився стимул, прийшло справжнє літо, мій раціон збагатився фруктами, ягодами – все це сприяло успішній роботі над своїм тілом. Було дуже важко почати, розкачати себе на тренування, постійно хотілось знайти якісь відмовки, пожаліти себе – як же мені важко (сміється). І тут найголовнішим фактором, мабуть, виступив мій тренер, який, по-перше, слідкував за систематичністю тренувань, коригував навантаження на різні групи м’язів і завжди відчував, де ця грань, коли я дійсно(!) втомлююсь. Після цього я зрозуміла, що раніше працювала не дуже старанно, від того і результатів не було. Людське тіло просто неймовірне, ми часто навіть не здогадуємося, наскільки ми сильніші, ніж є насправді.
– Чи ставали вам у пригоді набуті фізичні кондиції у професійній діяльності? Можливо, бували випадки під час зйомок, які вимагали значних фізичних зусиль і максимальної концентрації?
– Однозначно. Особливо мені знадобилось це в теперішній ролі капітана Червоної. У нас дуже насичений знімальний графік, виснажливі зміни в екіпіровці в +32 градуси, при цьому буває ще й бігаєш за злочинцями (сміється). Але я не скаржуся, бо в такому ритмі відчуваю себе живою, випробовую свої сили і все одно кайфую, бо обожнюю свою роботу. При цьому немалу роль відіграє команда і люди, які поруч із тобою. З однодумцями працюється легше і веселіше (усміхається).
– В одному з дописів в Інстаграмі ви розповіли, що під час запису актори дубляжу стоять, іноді по 7-8 годин на день, тому між дублями ви не забуваєте про розминку. Це – якісь спеціальні вправи чи імпровізуєте залежно від ситуації?
– Я би не сказала, що роблю щось особливе. Звичайна розминка тіла. Всі люди автоматично це роблять після довгого перебування в одному і тому самому положенні.
– Якщо не помиляюсь, зовсім недавно ви зазнали серйозного ушкодження і наразі ваша мобільність обмежена? Чи можна запитати, що саме трапилось і як почуваєтесь зараз?
– Це трапилось у кадрі. Прямо під час зйомки. Ми мали бігти у траві і різко зупинитись в певному місці. Так трапилось, що нога потрапила в ямку в траві і я всією вагою гепнулася на свій же гомілкостоп. Закінчилося це переломом зі зміщенням і титановою пластиною в нозі. Але я намагаюся сприйняти це по-філософськи. Навіть в цьому знаходжу якісь плюси. Навіть стосовно ролі спортсменки, адже яка спортивна драма без травм? А так, «на своїй шкурі» вже відчула, як це. Ці всі відчуття підуть в мій акторський багаж. Ну, і по-друге, тепер без перебільшень можу називатись «залізна леді» (сміється).
– Чи суттєво позначився цей прикрий негаразд на ваших планах?
– Звісно, плани трохи змінюються, але не глобально. Я продовжую працювати, озвучувати фільми, сідаю за кермо (воджу лівою ногою автомат). Але попереду ще довга реабілітація, тож дуже обережно ставлюсь до себе і свого здоров’я. Все ж таки зараз основна задача відновитись фізично і морально, аби далі працювати на повну.
– А за звичного стану справ, чи багато рухаєтесь, зокрема, чи маєте досвід туристичних походів?
– Я обожнюю все, що пов’язане з туризмом і походами. У мене є все необхідне для цього, у дорослому віці закриваю всі свої гештальти (усміхається). Мрію піти у справжній великий похід, бо до цього встигала лише на кількаденні.
– Не можу не поцікавитись вашим ставленням до екстремальних активностей? Можливо, ви вже випробували себе, скажімо, у роуп-джампінгу чи стрибали з парашутом або плануєте здійснити такий стрибок?
– Якраз на день народження отримала пару екстремальних подарунків, один із них – стрибок із парашутом. Як відновлюся, обов’язково стрибну! Люблю екстрим, але завжди дуже хвилююся (сміється).
– Чи можна побачити вас на трибунах стадіону, коли завзято й емоційно вболіваєте за улюблену команду?
– Завжли мріяла потрапити на спортивну гру на стадіон, бо до цього була на музичних концертах. Та і взагалі вся ця ситуація зайвий раз наштовхує на думку, що жити треба тут і зараз, і не відкладати все на потім, бо «потім» може і не бути.
– Чи хотіли б, щоб ваш син став актором? Чи скоріше порадили б кар’єру спортсмена? Можливо, він вже має якісь уподобання у плані улюблених занять?
– Я прийму будь-який його вибір! Поки що він у захваті від машинок, кранів, екскаваторів, вдома цілий автопарк (усміхається).
– Прийміть щире побажання якнайшвидшого та цілковитого одужання, реалізації планів і здійснення мрій!
– Дякую за підтримку! Своєю чергою хочеться побажати всім читачам здоров’я, оптимізму і незламного духу. Бережіть себе!