Я завжди нагадую собі, що зараз дуже багато чоловіків і жінок воюють за нашу країну. А я тут у безпечному місці і маю чудову можливість грати в теніс перед такою кількістю людей, займатися спортом, який люблю. Я повинна цінувати цей момент. Я повинна боротися. Ті люди, які б’ються за Україну, дають мені мотивацію, надають мені мужності та незламного духу. Вони справді мотивують мене показувати свою найкращу версію. Тому я дуже пишаюся тим, що я українка, пишаюся тим, що в нас є такий дух. Ми боремося за нашу свободу, і це те, що я тримаю в собі щодня. Це величезна мотивація викладатися на 100 відсотків кожного разу, коли виходжу на корт. Я отримала багато повідомлень від українців, які дивляться мої матчі та підтримують мене. Я завжди грала тут пізно ввечері, для них це 5 чи 6 година ранку, але все одно багато людей дивилися поєдинки. Вони говорять мені, що це додає трохи яскравих моментів у їхні дні, тому що іноді ці дні бувають дуже важкими. Це справді наповнює моє серце теплом, і тому я черпаю мотивацію з таких ситуацій. Сумно, що я не змогла виграти у фіналі та привезти трофей у свою країну. Але зрештою головне – це бойовий дух. Потрібно насолоджуватися великими матчами. Сподіваюся, в мене ще будуть можливості зіграти у фіналі. Дозвольте оголосити увесь список. У мене болить спина та стегно, мої пальці на ногах повністю в синцях, болить коліно. Мені знадобилося 45 хвилин, щоб затейпувати його. Тому тут була потрібна ціла команда лікарів. Я вірила, що можу перемогти. Який сенс виходити на корт, якщо не віриш, що зможеш виграти матч? Поразка засмучує, але було б дивом, якби я виграла фінал, тому що останні кілька днів я вранці ледве могла підіймати ноги. Усе, що відбулося, було для мене бонусом, і тому я щаслива.
Еліна СВІТОЛІНА (перша ракетка України)
Джерело – «NewsTalkZB»