– Як ти ставишся до пулу? – запитав у телефонній розмові в одній з паралельних реальностей Ігор Суркіс Григорія Козловського.
– Та нормально, але у нас з дружиною домовленість: вона не танцює на пілоні, а я не беру в руки кий.
– Та я не про більярд, а про телепул, там де Сетанта…
– Хуянта! То іздіватєльство над клубами, а не телепул. Це незаконно та ганебно! Нас хочуть нагнути! То всьо кляті порохоботи…
– Та ти ж ніби й сам із етіх…
– Та то було давно і неправда. Життя тоді змусило. Але зараз я на боці правди. Ми – самобутній, сучасний клуб, який хтось із кабінетів з провулка на Лабораторній не хоче бачити в українському…
– Ціху, ціху! – перервав Козловського Суркіс. – Я то вже читав, файно ваші хлопці пишуть. Одним словом, я тебе плюсую.
– Куди?
– Та в плюси і плюсую.
– Так! Буде бій! Запевняю, ця ситуація буде мати набагато ширший і глибший резонанс, ніж це собі уявляють деякі…
Тут Суркіс не витримав і кинув слухавку, а Козловський ще довго розповідав про свавілля чиновників із Будинку футболу.
Хоч десь!!!