• 08.11.2025 16:48

«Підтакувати» батькові не буду». Велике інтерв’ю сина Козловського про тата, «Рух», «Карпати», роботу агента та «клоунів»

Читайте ексклюзив від «СПОРТИВКИ».

Останнім часом Святослав Козловський, син власника «Руху» Григорія Козловського та колишній нападник «жовто-чорних», дуже активно висловлюється про український футбол у власних соціальних мережах. Козловський-молодший дав велике інтерв’ю «СПОРТИВЦІ», в якому поділився думками про «Рух», «Карпати», Івана Федика, розповів про стосунки з батьком та розповів багато іншого.

«Так і не зрозумів, який Кучук крутий тренер і кого він тренував»

– Святославе, де зараз проживаєте? Чим займаєтесь?

– За моїми соцмережами все зрозуміло – проживаю в Іспанії. Я – людина футболу, роблю все футбольне: аналітика, агентська діяльність, тощо. Граю в іспанській прем’єр-лізі області, у Комунідад Валенсіані. Виступаю за команду «Аспе».

– Вашим останнім професійним клубом наразі є «Рух», засновником якого є ваш батько Григорій Козловський і який ви залишили 2020-го року. Чи були амбіції після відходу з «Руху» ще пограти на професійному рівні?

– Так, останнім моїм професійним клубом був «Рух». Після цього я поїхав до Болгарії, у команду «Спартак» (Варна). Але, оскільки я був молодим і без агента, я не зміг домовитися з ними. Я потренувався 3 дні – і отримав травму. Я повинен був потренуватися 7 днів. У них там в Болгарії така захцянка, що потрібно 7 днів, після чого людині говорять «так» чи «ні». Я тренувався 3 дні і подумав, що це якийсь знак, що якщо в мене травма…

Я не хотів чекати, поки я відновлюсь, потім ще 7 днів. Був молодий… Зараз я би не так вчинив. Я поїхав назад до України і за кілька місяців полетів жити до Іспанії. Я вирішив досягати футбольних результатів в Іспанії. Я – футбольна людина, в футболі розуміюсь, граю в футбол. Поїхав саме в цю країну, тому що, на мою думку, тут футбол – це щось більше, ніж просто гра. В Іспанії всі люблять футбол, всі дивляться футбол. Це футбольна країна, а я – футбольна людина. Тому склалися пазли – і я переїхав сюди.

– З якими емоціями згадуєте період в «Русі»?

– Грав я собі, і грав нормально. Все починалося з чемпіонату області, який ми вигравали 5 разів. Я постійно грав. Потім друга ліга – я забивав м’ячі, там 6 голів забив. У мене багато травм було в другій лізі, але тим не менш – я забив 6 голів, віддавав гольові передачі. Я був одним з лідерів команди на той час. Тоді був Габовда, у другому колі вже прийшов. На початку ми взагалі зібрали своїх пацанів: у нас були два Баранці лідери, я, Омельченко, якщо я не помиляюся його прізвище, Макар грав такий, що є місцевим хлопцем, з Лисинич. Кінаша повернули, він тоді рік в футбол не грав. Зібралася в нас команда, і ми в шикарний футбол грали. У нас був нормальний тренер – Іванов (той, що тренував «Маріуполь» та «Металіст 1925»). Він не був головним тренером, але все робив він. Був Роман Юрійович Гданський, але він не вмів ані поставити тренувальний процес… Аматор такий був, слабенький тренер, чесно кажучи. Все робив Іванов. Може, вони з Юрійовичем радилися, не знаю, хто там склад вибирав. Але починалося все так.

Ми вийшли в першу лігу, потім президент звільнив Гданського і поставив Мостового, Царство йому Небесне. Там у мене був конфлікт з одним футболістом. Його через це і вигнали, бо він мене спеціально «зламав» перед першою лігою. Федорів, здається, його прізвище. Він доволі багато де грав. Потім почалася перша ліга. У нас не було результатів, я не був у формі, не реалізовував моменти. Я все бив «у молоко», бо був неготовим. Виходить, що якби не ця травма, то я був би у формі й забив би всі ці м’ячі. Не було б Мазяра ніякого, ми б собі далі так йшли. Але сталося, як сталося.

Прийшов Мазяр і почав мене залишати в запасі, мовляв він такий класний тренер. Всі ігри до цього я грав у складі, але прийшов Мазяр… Потім прийшов Кікоть – також ставлення було таке, не дуже. Зрештою, я з ним посварився і переїхав тоді до Іспанії. Знов повернувся, коли вже був Кучук. Кучук узагалі говорив мені в обличчя: «Ти класний футболіст. Ти робиш такі речі, що ніхто тут не вміє. Це можна використати». Він мені брехав. Він теж розказував, який він крутий тренер. Але я так і не зрозумів, який він крутий тренер і кого він тренував. Я не знаю, з чого мій батько зліпив з нього такого тренера. Не знаю. Був він – і він мене взагалі не допускав.

Там потім прийшов Бакалов. Я за нього хоча б виходив з-під заміни, на 20 хвилин там. Але то виявився такий час, що якраз коронавірус був. Бакалов мене тримав, як гравця ротації. Я постійно виходив на свої 30 хвилин. Я робив там результат: давав гольові передачі, хороший футбол показував. Потім у Бакалова сталися сімейні проблеми, після чого прийшов Федик. Мені стало зрозуміло, що я грати не буду, адже це – людина Кучука. Я просто рік відбув у дублі – і на цьому все закінчилося. Я навіть його не сприймав, оскільки знав, що якщо за Кучука мене не існує, то чого б Федик мав мене випускати?

«Все було добре доти, поки не прийшов Федик»

– Судячи з усього, стосунки з Іваном Федиком, якого ви останнім часом активно критикуєте, у вас не склалися ще тоді. Чи є у вас образи на нього?

– Ну я підходив до Федика і запитував: «Ви на мене розраховуєте? Що мені взагалі робити? Я за 2 роки не зіграв жодного разу за першу команду, що за фігня?». Але потім підключився мій агент Олег Смалійчук і «порішав» мені, щоб я дебютував у Прем’єр-лізі. Якщо б не Олег Смалійчук, то я б не дебютував. Взагалі, домовленість була, що Федик мене має випустити на 30 хвилин, а він випустив усього лиш на 7 хвилин. Зробив це якось «на від####сь». Я вийшов непогано, зачепився за м’яч кілька разів. Що я ще міг зробити? Відіграв без утрат.

Федик мене ніколи не хвалив за хороші матчі за U-21, коли забивав і гольові передачі віддавав. А коли я пенальті «Шахтарю» не забив, то при всіх підійшов і сказав: «Що ти, пенальтист? На 5 тисяч оштрафований». Я нічого не кажу, мовчу. Що буду говорити? Я не забив пенальті, це правда. Казали, що я не мав бити, мав Брікнер бити, мовляв я забрав у нього м’яч. Хоча Брікнер мені не казав: «Свят, віддай мені пенальті». Він такого не казав. Я просто взяв м’яч, бо був на емоціях, хотів забити гол. Я не забирав у нього ніяке право на пенальті. Просто там тренер почав кричати на все поле: «Брікнер!». Там такий зі Запоріжжя був, навіть не пам’ятаю, як його звати. Я не забив пенальті, хоча до того зіграв здорово матч. Віддав гольову передачу на Русина. Цього матчу «Шахтар» нас возив. Судаков тоді грав, забив божевільний гол. Я слабо вдарив. Не забив, ну з ким не буває? Федик таке шоу там влаштував…

– Чому ви вирішили покинути «Рух»?

– Якщо я за 2 роки не зіграв жодної хвилини за першу команду в офіційному матчі? За Бакалова я виходив, але це були товариські матчі. По 30-35 хвилин я грав стабільно, як гравець ротації. В основі ніколи не грав, завжди виходив на 30-35 хвилин і робив результат. Вийшов з «Прикарпаттям», коли ми 0:2 програвали і виграли 3:2, я зробив дві гольові передачі, одну передгольову. З «БАТЕ» ми грали, ще з якимось командами в Туреччині на зборах. Взимку на Академії, коли тільки побудувалися, то я всі матчі грав по 30-35 хвилин. З «Динамо», з «Шахтарем» виходив, добре тренувався. Все було добре доти, поки не прийшов Федик. Я вирішив піти, тому що за 2 роки не зіграв жодної хвилини. А що, я буду чекати іншого тренера? Я поїхав до Болгарії.

«Батько звик, щоб йому «підтакували», а я «підтакувати» не буду»

– Як на ваш відхід відреагував батько?

– Він зателефонував мені й сказав: «Що ти? Вирішив піти?». Не пам’ятаю, яка була розмова. Він сказав: «Йди з Пономарьовим працюй, вчися в нього». Я подумав, що іще молодий, щоб йти вчитися тренером. Я в футболі і так добре розуміюся і без Пономарьова. Я ж не знав тоді, який Пономарьов тренер, адже з ним ніколи не працював. Хіба одного разу, коли ми грали першою командою двосторонку проти «Руху» U-19. Я тоді грав за U-19, мене Федик поставив. Я грав тайм. Було 0:0, вийшов я, віддав пас пацану, крайньому хавбеку, а він заробив чисте пенальті. Просто чисте! І його не поставили, щоб перша команда не програла U-19. Розумієте, які цирки були? Чисте пенальті! Вони наприкінці забили 2 голи і перша команда виграла 2:0. А те, що батько казав… Нічого такого. «А, ти йдеш? Йди вчись у Пономарьова». Я сказав: «Та ні, я не хочу. Я і так добре у футболі розуміюсь». Навіщо мені вчитися, тим паче у штабі? Я ще хотів у футбол грати.

– Як батько реагує на ваші різкі заяви і критику, яка від вас ллється останнім часом?

– Та ніяк не реагує. Блокує мене в Інстаґрамі. Він же звик, щоб йому «підтакували», а я «підтакувати» не буду. Я бачу, як воно все відбувається. Я – професіонал у футболі, мій тато – професіонал у бізнесі, але в футболі він дуже багато речей не розуміє. Якби я там був спортивним директором «Руху», відповідав за «Рух», то, повірте, були б зовсім інші результати. Результати були б набагато кращі.

Клуб стабільно боровся б за єврокубки. Стабільно! Ми б не йшли в зоні вильоту. «Рух» завжди бореться за виживання, лише одного сезону з Пономарьовим з тим золотим U-19 боролися за єврокубки. У мене такий був би кожен сезон, якби я там був головним. Я би міг бути спортивним директором, що грає – мені немає різниці. Просто мені батько не дає доступу до клубу. Він мені так і сказав: «Ти до клубу доступу більше не маєш!».

–  Ви сказали, що вважаєте, що якби були б у керівництві «Руху», то були б зовсім інші результати. Кілька місяців тому з клубу пішов багаторічний гендиректор Ігор Дедишин. Чи було б вам цікаво працювати в такій ролі, в якій був у клубі він?

– Так, я хотів би, але батько мене не допускає до клубу. У нього є Лапіцький. Якби я був генеральний директором і в мене не було б там Лапіцького… Я би його прибрав з клубу, він мені не підходить ані за футбольними, ані за людськими якостями. Хай іде назад і продає кеди в Adidas. Те, що мій батько вирішив, що він – Мончі… Я вже казав, що у батька дуже бурхлива фантазія. У нього є Мончі, у нього є Ферґюсон. Він собі бавиться, наче футбольний менеджер грає на приставці. Тим має займатися професіонал – такий, як я. Я розуміюся в футболі, і я маю цим займатися, а не сидіти тут в Іспанії й незрозуміло що робити. Добре, що я знаю, що робити. Але я мав би бути вдома, у Львові. Я ж львів’янин і мав би розвивати «Рух», а не якісь іспанські команди. Я ж українець, але живу в Іспанії і роблю справи тут. Роблю трансфери. Воротаря «Шахтаря» Яна Журавського забрали у «Бетіс» – і ще буде багато таких трансферів.

«Зникнення «Руху»? Такого не може бути. Батько любить увагу, щоб його знімали камери».

– Останнім часом дедалі частіше ходять чутки, що «Рух» після завершення сезону може зникнути. Чи відомо вам щось про це?

– Щодо цього мені нічого невідомо. Я думаю, що такого не може бути. Мій батько не зможе бути без команди. Він любить увагу, щоб його знімали камери, мовляв він номер 1. Як це про нього не будуть говорити? Він – людина такого типажу, що дуже любить медійність. Він не зможе без цього. Він вже не знає, звідки той гайп брати.

Пам’ятаєте відео, де він казав: «Скиньте реквізити, я всіх врятую»? «Карпати» він врятує, після конфлікту клубу з Гудимою він всіх врятує… Це все, щоб про нього говорили. Він не може без медійності. Він має багато грошей і йому сумно, він хоче бавитися в ігри. Він хоче робити нового Ферґюсона, нового Мончі. Розумієте? Він не зможе без тих медійних ігор. Якщо в людини є гроші, то він буде їх вкладати в щось, тому що їх дуже багато, наскільки я розумію. Не знаю, яка в нього фінансова ситуація зараз. Може, там щось змінилося. Щодо цього я нічого коментувати не можу.

– Які ви бачите перспективи «Руху» найближчими роками?

– Ну, дивіться… Залежить, які футболісти. Якщо в академії немає хороших футболістів, то потрібно шукати іншого футболіста. Вкладати кошти не куди завгодно, а цілеспрямовано шукати хороших гравців. Світом можна шукати молодих бразильців, молодих іспанців. Я знайшов молодого іспанця, хорошого. Поїхав у гори спеціально шукати талантів. Знайшов хорошого і перспективного футболіста – мене послали на##й, як завжди. Варіантів безліч, щоб клуб, не витрачаючи купу грошей, міг бути не в прямій зоні вильоту, а на 7-8 місці. Якби я був, то це було б для мене найнижче місце, приблизно 7-8. Команда нижче точно ніколи б не опустилася. Ми б завжди боролися, щоб йти якомога вище.

«На агенцію потрібні гроші, які батько, звичайно, мені не дасть»

– Ви встигли сказати, що займаєтесь агентською діяльністю. У чому полягають ваші функції?

– Батько хотів у «Рух» якогось дешевого футболіста – я йому привіз дешевого. Він дорогих не хотів. Ми з Олегом Смалійчуком пропонували йому футболіста, але там потрібні були 50 тисяч агентські бонусні – він не захотів платити. Я йому привіз безкоштовного футболіста, за якого не потрібно платити, але він відповідної якості. Це високий панамський футболіст. Він там погано зіграв у контрольному матчі з «Епіцентром», то батько мені після цього сказав: «Все, я більше тебе до клубу не підпущу». Там не я його конкретно привіз.

Я татові скинув кілька дешевих футболістів, він же не хоче платити. Йому цей панамець сподобався. Він каже: «Вези його». Я не ініціював його везти. Він йому сподобався просто на відео. А те, що панамець приїхав і погано зіграв матч, – всі обрізаються. От лідер команди, Остап Притула, з яким ми ще за дубль грали. Також обрізався з «ЛНЗ» – і нічого, наступну гру грав. Пенальті дали бити – не забив, нічого, далі буде грати. Панамець у спарингу з «Чорноморцем» відіграв добре, а з «Епіцентром» погано. Там справді напривозив чудачок. Не знаю, що з ним. Може, температура в нього була, я не знаю. І все, батько каже: «На##й той секонд-генд везіть звідси, ти кого привіз?».

Потім я ще мав колумбійця везти, про що домовився ще раніше. Це справді мій гравець, якого я «відрив». Зараз він грає у Kings League (медійна футбольна ліга, яку створив Жерар Піке – прим.) за команду Хамеса Родріґеса, «Парсерос» називається. Його звати Марлон Рамірес. Федик навіть його не допустив тренуватися з першою командою! Він його відправив з U-19. Я кажу батькові: «Що це таке?». А він каже: «Я довіряю тренеру. Він слабкий, хай їде». Хоча я сам оплатив квитки, паспорт зробили.

Просто він мав приїхати на початок зборів замість цього панамця, але не зміг через проблеми з документами. Тим часом я йому інших футболістів надсилав, за яких не треба платити. Я розізлився на Федика за те, що він не подивився мого футболіста, якого я привіз. Хорошого, крайнього півзахисника. Він його навіть не допустив тренуватися з першою командою Після цього Федик для мене…

– Чи не маєте наміру відкрити власну агенцію?

– На агенцію потрібні гроші, які батько, звичайно, мені не дасть. Потрібно мати певний капітал, а в мене його немає і не буде. Щодо конкуренції «ProStar» та ще комусь… Я навпаки в хороших стосунках в агентами українськими. Я би з ними співпрацював, оскільки не маю свого капіталу. Не хочу я точно співпрацювати з Романом Зозулею. З цією людиною ми не зійшлися характерами.

– А яка чорна кішка пробігла між вами та Романом Зозулею?

– Нічого не сталося. Просто я бачу зарозумілість. Спостерігається, що він не хоче спілкуватися на рівних. Ніби, що він Зозуля – великий футболіст, а хто я такий? Таке ставлення до мене… З такими людьми не хочу нічого мати.

«Якби я був у «Карпатах», то ми би боролися за перше місце»

 – Дісталося від вас і «Карпатам». Ви нещодавно сказали, що у них забагато «понтів». Що ви мали на увазі?

– Дивіться, якби я був у «Карпатах», то ми би боролися за перше місце з таким фінансуванням, яке є у них. Це просто ганьба, враховуючи фінансове становище клубу, як вони зараз виступають. «Карпати» мали програти «Руху», в якого практично всіх футболістів, які були на перших ролях, позабирали. Плюс у «Руху» тренер ніякий. І вони могли їм програти! Розумію, там футболісти не можуть один на один забити, тому що Лапіцький їх шукав. Зрештою, це їхні проблеми.

Щодо «Карпат». Понабирали чистий карнавал! Приїхав бразильський карнавал. По м’ячу вдарити не можуть, ви подивіться матч з «Рухом», як вони грали. Там один бразилець непоганий – лівий хавбек ( йдеться про Брунінью – прим.), а всі решта… Поприїжджав карнавал… Купу грошей вони заробляють, я впевнений. Той, бл##ь, Жан Педрозу – ніякий, «мертвий» захисник просто, взагалі ні про що. Він в Іспанії тут на область не грав би. Взагалі ніякі футболісти за величезні гроші. За того Жана Педрозу ще й гроші дали. Подивіться, як вони грають. Це ганьба! Вони би в зоні вильоту мали бути. Обіграли «ЛНЗ», але там воротар помилився. Вони виграти не можуть – як тут можна нічого не говорити? Це очевидні речі. Чому я маю не говорити очевидні речі?

Це просто якийсь цирк. Той Лупашко, його інтерв’ю… Він себе до «Манчестер Сіті» прирівняв. Пішов на якийсь подкаст до Бойка, коли в нього чемпіонат і треба готуватися… Розказує, які вони «Манчестер Сіті», мовляв ті також погано почали. Хто ти такий, що ти себе прирівняв до «Манчестер Сіті»? Чиста клоунада! Той Лупашко – це клоун. Якби я був на трибунах, то я б йому кинув червоний клоунський ніс. Хай його одягне, стоїть і щось говорить з тим носом. От хто він є, клоун справжній! Хай клоун розважає, карнавали роблять бразильські. Хай м’ячиками жонглюють, фокуси показують, але це з футболом взагалі нічого спільного не має.

– Владислав Лупашко у «Карпатах» замінив Мирона Маркевича. Як вважаєте, чи було б становище «левів» кращим, якби Мирон Богданович не пішов перед стартом минулого сезону, а досі працював з командою?

– Мирон Маркевич дуже багато «крутить носом». Те йому не так, це йому не так… Постійно він йде з команди. Мені це незрозуміло. Він вийшов до УПЛ і чомусь пішов. Щось йому завжди все не так. Він нормально не може пояснити, що саме не так. «Я вирішив відійти». Я не розумію… Не знаю, чи це добре, що він пішов, чи погано. Він не хотів працювати, тому якщо людина не хоче працювати, то що сказати? Він сам ухвалив рішення не працювати.

Йому завжди щось не підходить. Він у «Русі» працював з нами, і йому також все завжди було щось не так. Ходив, «носом крутив»… У нас не можливості «Дніпра» чи «Металіста», які платили зарплати по 500 тисяч доларів. Вибачайте, працюйте з тим, що є. А він не хоче з тим, що є, працювати. Він звик до таких великих цифр і не хоче опускати цю планку, тому я можу його зрозуміти. Він прямо сказав: «Я взявся, хотів допомогти, вивів, а далі без мене». Він звик, що там Тайсон, Крістальдо, Бланко, Соса. Він звик до такого і на це натякає, мовляв, що мені з цими футболістами, що є.

– На вашу думку, основна проблема нинішніх «Карпат» – тренер?

– Перший сезон Лупашко і в «Інгульці» добре працював, потім міг з «Карпатами» в єврокубки вийти. Але коли він дійшов до якогось результату, то чомусь почав «понтуватися». Якщо він не тримає планку, то це не його рівень. Він просто вискочив туди і зрозумів, що це не його рівень. Він почав «вимахуватись», що йому мало футболістів, усе йому не так… Ну то йди, як Маркевич. Не працюй тоді там, подавай у відставку, якщо тобі щось не так.

Якщо тобі останню гру залишилося не програти чи виграти для виходу в єврокубки, а ти береш і обсираєшся на фініші… Як нам колись Бойчишин говорив у школі, я дуже запам’ятав цю фразу: «Плип-плив, плив-плив, вже бачить берег, там ще доплисти 5 метрів, а він взяв на березі і всрався». Не доплив, виходить, до єврокубів – обісрався. Чому він не скаже: «Я обісрався в останньому турі. Я перепрошую у вболівальників, у нас була велика можливість грати в єврокубках, але ми обісралися в останньому матчі»? Це так і треба було говорити, а він почав говорити, що йому те не так, складу не вистачить, те не вистачить… Чистий циркач, просто клоун.

«Карпатам» потрібно набрати нормальних людей. Наприклад, я. Наприклад, Олег Смалійчук»

– Що на вашу думку потрібно змінити «Карпатам», щоб боротися за єврокубки?

– Якщо «Карпати» хочуть справді бути топ-клубом, то таких людей, які там працюють зараз. Про Русола я нічого хорошого ніколи не чув. Потрібно просто набрати нормальних людей. Є багато людей, які розуміються в футболі. Наприклад, я. Наприклад, Олег Смалійчук. І багато інших. Я би радив президенту «Карпат» замислитися, що відбувається, і порозганяти це все на##р.

– Раніше ви сказали, що вам було б цікаво працювати в «Русі». Тепер кажете, що готові працювати в «Карпатах». Який клуб з цих двох обрали, якби мали пропозиції від обох?

– Я би працював в «Карпатах», тому що хотів би грати в єврокубках. У «зелено-білих» більш широкі можливості.

– А чи готові ви були б працювати в дещо скромніших клубах. Скажімо, на рівні другої ліги, в умовному «Куликові-Білці»?

– Звичайно, я готовий до будь-якого виклику. Я не перебираю так, як Мирон Маркевич чи Владислав Лупашко. Я готовий працювати з будь-яким клубом, який мені запропонує роботу. Це не означає, що тільки «Карпати» або «Рух». До всього готовий. «Куликів-Білка» – це так само непоганий проєкт. Я спілкувався з одним з президентів. Мав футболістів туди привезти, але вони не вийшли в першу лігу. Я готовий.

«Був проти об’єднання «Карпат» та «Руху»

– Перед самим Новим роком прогриміла новина про так зване «об’єднання зусиль» «Карпат» та «Руху». Як ви відреагували на цю новину?

– Я був проти об’єднання. Дедишин та всі люди були проти, оскільки хотіли класного дербі. Я погоджуюся з усіма експертами, що зараз ані «Карпати» не в плюсі, ані «Рух». Я не знаю, може, в них там бізнес якийсь між собою, щось домовилися. Сам результат – його для людей немає. Було класне і якісне дербі…

– Як вважаєте, чому футболісти з «Руху» не приживаються у «Карпатах»? Лише Олексій Сич та Ігор Краснопір грають в основі, тим часом як Ілля Квасниця, Олег Федор та Ярослав Карабін шансів майже не мали чи не мають?

– Я думаю, що причини не футбольні, а інші. Щодо Квасниці, то можу сказати, що він реально здав. Це кажу як професіонал. Він дуже здав. Там Шаблій його «підкупив», що він підписав з ним контракт, і після цього він поплив. Щодо інших, то, думаю, є інші причини, чому вони не грають. Які? Не знаю, але точно не футбольні.

– Яким ви бачите майбутнє львівського футболу за кілька років?

– Там багато факторів можуть вплинути. Я думаю, що в «Карпат» все мало би бути добре, але нічого не бути, якщо все буде розвиватися, як зараз. Там все потрібно повністю міняти. Якщо нічого не буде змінюватися – нічого хорошого не вийде. Якщо все зміниться, будуть більше грати українські футболісти, не буде стільки бразильців приїжджати – все буде добре. Я бачу в команді «Карпати» своїх пацанів, українців, львів’ян. Є такий футболіст як Олег Панасюк. Чому б йому не дати шанс грати? Він ще не є старий. Чому б йому не дати 2-3 роки в «Карпатах»? Наш пацан, львівський. На основі таких пацанів має формуватися команди. От, як Чачуа, як Краснопір, як Сич. Ось такі пацани мають грати в «Карпатах».

Якщо говорити про «Рух», то там те саме. Якщо нічого не змінити, якщо не погнати того Лапіцького, того Федика і всю шайку, то нічого хорошого також там не буде. Я би взяв футболіста з умовного «Куликова-Білки» в «Карпати» чи «Рух». Я би взяв Панасюка. Минулий сезоне він дуже хороший провів. Я би після цього сезону його забрав би в «Карпати», а не карнавал розводив би.

0

Залишити відповідь

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
*