Турецький фахівець поділився думкою про звитягу в Шотландії.
Турецький тренер донецького «Шахтаря» Арда Туран прокоментував матч першого туру основного раунду Ліги конференцій, в якому його підопічні з рахунком 3:2 здолали «Абердін»:
Добрий вечір усім. Ми приїхали сюди з України, де триває війна. По всьому світу відбуваються війни. Люди і діти вмирають від голоду. І саме в ці дні флотилія «Сумуд» прямує до Ґази. Вони намагаються стати символом надії. Ми не знаємо, що можемо зробити зі свого боку. Залишаючись на самоті, ми мріємо зупинити війни. І я хотів би закликати лідерів, які можуть зупинити війни в світі, зробити реальні кроки і проявити ініціативу, щоб зупинити смерть людей і дітей. Ми повинні зупинити ці війни. Я не розумію, як вони можуть відбуватися в сучасному світі. Це неможливо зрозуміти. Я всім серцем і в своїх молитвах з усіма, хто переживає війну в Палестині, в Україні.
Що стосується гри, ми не змогли добре розпочати матч. Ми були далекі від єдиноборств і гри один на один. І незважаючи на місце суперника в турнірній таблиці, проти таких команд, як «Абердін», грати складно, адже в шотландському чемпіонаті вони серед лідерів за кількістю виграних дуелей і за фізичними якостями. Вони почали гру з оборонною схемою 5–2–3, і їхні два атакуючі футболісти зуміли контролювати наших чотирьох у побудові атак. Наше рішення було через флангових захисників і опорного півзахисника. Але через те, що наші «вісімки» занадто рано йшли вперед, ми не знаходили потрібних рішень. А дві їхні «шістки» дуже легко контролювали нашу середню лінію. Так матч і тривав довгий час.
Ми володіли м’ячем, але, незважаючи на це, не могли досягти результату і реалізувати наші рішення. Потім нам вдалося знайти більше можливостей завдяки ширшій грі наших вінгерів і розташуванню фулбеків більше всередині. Завдяки діагональним передачам ми знаходили наших вінгерів, а рух опорного півзахисника став кращим для пошуку рішень. На такому стадіоні грати складно і важко протистояти команді, яка робить ставку на довгі передачі, стандарти і вкидання. На початку нам було нелегко, але потім, з огляду на ще й вітер, довелося адаптуватися до умов, тому що у футболі іноді трапляються такі важкі обставини, і потрібно вміти пристосовуватися – ми змогли це зробити. Ми молода команда, і ця перемога дуже важлива для нас. Виграти у такого клубу, як «Абердін», з його футбольною культурою та історією – це дійсно робить нас дуже щасливими.
Перш за все, у нас були схожі матчі і раніше. Наприклад, з «Бешикташем» ми забивали голи після 30–50 передач в рамках однієї атаки. Гра в пас завжди важлива для нас, але важливо і те, як саме відбуваються ці передачі. Ми контролюємо гру, але нам не подобаються статичні передачі, ми прагнемо, щоб вони супроводжувалися дриблінгом, який відсікає суперника. Що стосується Марлона Гомеса, то у нього дуже хороший ігровий профіль і риси характеру. Він чудовий футболіст, здатний діяти на будь-якій позиції. Його сьогоднішня гра мене дуже порадувала.
Також хотів би відзначити Лукаша Ферейру, який вперше вийшов у стартовому складі і відзначився голом. Це теж нас дуже радує. Що стосується статусу фаворита в цьому турнірі, то у «Шахтаря» це в культурі – завжди залишатися конкурентоспроможними в Європі. У той же час ми молода і нова команда, ми намагаємося вчитися на кожному рівні і набувати досвіду. Тому, вважаю, логічніше дивитися на все крок за кроком. Звичайно, Ліга конференцій нас дуже надихає, і наша найбільша мрія тут – грати матчі, в назві яких є слово «фінал».
Наприкінці першого тайму ми мали 70% володіння м’ячем, контролювали м’яч, але це не відповідало нашій філософії, тому що зазвичай ми маємо рішення проти пресингу суперника. Те, що ми робили, було неефективним, адже не могли вивести вільного гравця з м’ячем, щоб знайти третього в трикутнику. У першому таймі нам не вдалося реалізувати нашу філософію так, як я хотів. Коли граєш проти організованої оборони таким чином, супернику легше захищатися, тому що наші атакуючі футболісти йшли дуже рано поруч із центральними захисниками, і це полегшує опоненту оборону.
Ми хочемо використовувати дриблінг, коли є простір, щоб легко знаходити вільного гравця. Ми могли б просуватися вперед у другому таймі. Тобто ми прагнемо діяти однаково як при перевазі, так і відстаючи в рахунку, при цьому потрібно залишатися реалістами. Наприклад, коли суперник застосовує гру один на один або пресинг 10 на 10, у нас є опція, яку ми називаємо довга передача, а не простріл за спину оборони. У нас є всі типи планів, але навіщо вони потрібні? Тому що футбол – це гра з великою часткою імпровізації, це гра один на один, і ми намагаємося контролювати її настільки, наскільки це можливо. Якщо ж запитати, чи було сьогодні легко реалізувати нашу філософію на полі, – ні, але я вважаю, що ми змогли зробити це частково, – сказав Туран.