Руслан МАЛИНОВСЬКИЙ: «Моя щиколотка зажила»

Все йде добре, моя щиколотка зажила, і за допомогою персоналу я працюю весь час. Однак, щоб повернутися на поле, я повинен почуватися на 100 відсотків. Чи можна назвати точну дату повернення? Ні, тому що ризикувати немає сенсу. Це може зайняти два тижні, місяць або півтора. Багато залежатиме від відповідей, які я отримаю найближчим часом. Але я не можу дочекатися, щоб повернутися до гри. Ми знаємо, що є приклади, коли гравці змушені завершувати кар’єру після серйозних травм, після кількох операцій. Я, чесно кажучи, не боявся, я ніколи не боявся не грати. Той факт, що я порвав хрестоподібну зв’язку, коли грав за «Ґенк», ймовірно, допоміг. Я був відсутнім вісім місяців, я вже знаю, що тільки за допомогою постійної та щоденної роботи можна подолати таку серйозну травму. Я не люблю дивитись ігри з трибун. Я так сумую за грою з товаришами за командою. І я не можу дочекатися, щоб повернутися та допомогти команді.