“Казли, коториє нам мєшают жить…”

В одній з паралельних реальностей ставки онлайн не приймали, тільки у букмекерських конторах.
– Ставлю експрес, – промовив Олександр Севідов до дівчинки-оператора. – Перша подія – “Минай” пропустить. Друга подія – “Минай” пропустить більше півтора. Третя подія – “Минай” пропустить більше 2.5. Четверта подія – “Минай” пропустить…
– Чекайте, зупиніться, – сказала дівчинка-оператор. – Не можна в експресі на один і той самий матч ставити.
– От скотиняки хитрожопі, – сказав Севідов. – Ну, добре – ставлю “Минай” пропустить більше 3.5.
– Яку суму?
– Три.
“Знову якийсь бомж пару гривень на вулиці знайшов, і хоче на пляшку виграти”, – подумала дівчинка-оператор, але вголос чемно промовила:
– Вибачте, мінімальна сума – 10 гривень.
– Три мільйони я мав на увазі.
“Ні, це не бомж, це шизо”, – подумала дівчинка-оператор, але вголос чемно промовила:
– Вибачте, максимальна сума – 10 тисяч гривень.
– Це свавілля! Порушення всіх регламентних норм, – обурився Севідов. – Я подам на вас до cуду в Лозанну!
Розлючений він вийшов з контори і набрав на мобільному чийсь номер:
– Коля, не виходимо на гру. Чому? Бо букмекери не приймають ставок. Чому не приймають? Бо вони – казли. Казли, коториє нам мєшают жить…