Лобановський — навіть більше, ніж суворий учитель. Він змушував нас десятками разів повторювати одне й те ж. Ми називали це сходженням до смерті. Бігали під ухилом 16 відсотків. Кого не знудило — грав у старті. Якби всіх вирвало — всі би грали менше. Мою витривалість під час швидкого бігу спричинили саме ці страждання. Лобановський поводився дуже жорстко, але чесно, він нас відчував.
Андрій ШЕВЧЕНКО: “Кого не знудило — той грав”
2 коментар до “Андрій ШЕВЧЕНКО: “Кого не знудило — той грав””
Коментарі закриті.
Якби не Лобановський,не було б “Золотого м’яча,а так всі три володарі,його вихованці!!!
Блохін,Бєланов,Шевченко!!!