В одній з паралельних реальностей тренер “Аталанти” Джан П’єро Ґасперіні дуже любив Карпатський бальзам. І завжди просив своїх друзів з України: “Хлопці, як будете їхати в Італію, візьміть з собою той бальзам, бо в нас одна баюра, нема шо пити”.
І от одного разу, коли хлопці привезли чергову партію, Джан П’єро запитує: “А в шо то таке той бальзам завернутий?”. “То газета в нас така є “Спортивка”, – відповідають йому. – Там і про ваших пишуть”. “Але я ніц не розберу, шо тут написано, нон капіско украіно”, – каже Ґасперіні. Ну, наші хлопці йому переклали, і так йому то сподобалось, що передплатив собі “Спортивку” в Італію. Але ж по-нашому не петрає, а гугл-транслейт в тій реальності ще не відкрили. То надумав він собі взяти перекладача. А щоб самому не витрачатись, попросив у клубі. “До якої холєри тобі перекладач?”, – питають там. А хитрий Ґасперіні відповідає: “А ми візьмемо у команду українця – Малиновського”.
І взяли. Все спочатку було добре, але з часом Малиновський вивчив італійську і потреби у перекладачі вже не було. Але Джан П’єро знайшов вихід: взяв ще одного українця – Коваленка. От тільки до основи хлопці не завжди потрапляли. “Хоч би раз бальзам привезли, скотиняки”, – злився на них Ґасперіні.
В тій реальності подейкують, що коли Коваленко вивчить італійську, “Аталанта” візьме третього українця, але вже з Прикарпаття. Щоб бальщам привозив.