Якщо тренер каже команді спортсменів:
– У нас НП!
То футболісти, волейболісти, тенісисти, баскетболісти, тут же цікавляться:
– А що сталося?
І тільки парашутисти мовчки, без питань, збирають на вінок.
Пенсійний Фонд оголошує прийом пенсіонерів та людей передпенсійного віку в парашутну секцію. Підвіз до аеродрому
безкоштовно.
На змаганнях зі стрибків з парашутом один з учасників виявив, що парашут не розкрився, і вирішив зійти з дистанції.
Автор книги “Твій перший стрибок з парашутом” приносить своїм читачам вибачення за допущені у виданні помилки і висловлює співчуття їхнім сім’ям.
Якщо не вийшло з першого разу, значить парашутний спорт не для вас!
Злітає літак. В салон виходить стюардеса:
– Шановні пасажири! Вас вітає наша авіакомпанія.
Наш літак пілотує пілот першого класу, заслужений майстер парашутного спорту..
Показові виступи парашутистів місцевого аероклубу на якомусь великому авіаційному святі.
Технік команди Петрович, провівши в старенький АН-2 останню партію спортсменів в яскравих комбінезонах, вирішив, що можна нарешті розслабитися. Він зайшов до старого сарайчика 2х2, який розташований на краю льотного поля, в якому складали всяке непотрібне барахло, акуратно прикрив двері, дістав з хованки пляшку портвейну і, витерши руки об свій яскраво-жовтий, як і у всієї команди, комбінезон, взявся стругати помідори.
Останнім номером показової програми спортсменів був трюк під назвою «Порятунок в повітрі». Суть полягала в тому. що з літака викидають опудало в комбінезоні, що імітує чи то пасажира, який випав, чи nj парашутиста з несправним парашутом. слідом стрибає спортсмен, наздоганяє опудало в повітрі, обіймає, розкриває свій парашут і обидва приземляються під бурхливі оплески глядачів.
Глядачі, які зібралися на льотному полі, із задоволенням спостерігали за трюками авіаторів. Нарешті останній номер. Від літака відділяється людина і летить до землі, слідом вистрибує інша і мчить за нею. Натовп завмирає. Другий парашутист майстерно наздоганяє першого і хапає його за руку. В цей час, чи то порив вітру, то чи ще якась причина розриває спортсменів. Все, часу більше немає. Другий, помахавши на прощання рукою товаришеві, розкриває парашут. Народ, не підозрюючи про каверзу, ціпеніє. Тіло першого мчить до землі і на величезній швидкості врізається в старий сарай на околиці аеродрому. Хмари пилу, уламків шиферу та старих дошок зметнулися на місці сараю. Швидка допомога, включивши сирену мчить до місця трагедії, не дуже-то розраховуючи кому-небудь вже допомогти. Слідом біжать люди. Перед великою купою дощок всі в нерішучості зупиняються.
Раптово дошки починають ворушитися і з-під них виповзає Петрович в своєму яскраво-жовтому, залитому портвейном і заляпаному помідорами льотному комбінезоні, дико озирається і вивергаючи прокляття махає кулаком літаку:
– Рятувальники хренові. Не можеш зловити – не сміши людей! Більше я у вас, сволот, не працюю..
З інтерв’ю:
– Скажіть, з якого моменту ви стали захоплюватися парашутним спортом?
– Чесно кажучи, як тільки побачив, що горить третій мотор …
Для того, щоб зловити кайф від польоту, парашут не потрібен, він потрібен, якщо захочеш відчути його вдруге.
Якщо ваш парашут не розкривається, у вас ще є вся решта життя на виправлення ситуації.
– Гарнітуру мою занеси.
– Я завтра з парашутом стрибаю.
– Тим більше.
– Може, без нього? А то з ним відчуття не ті.
– Петровичу, стули писок і одягай парашут!
–А що станеться, якщо парашут не розкриється?
– Ви приземлитеся першим.
– Скільки коштує стрибок?
– 10 тисяч.
– Страшнувато, раптом парашут не розкриється.
– Ми повернемо вам гроші.
– Ну що, страшно стрибати з парашутом?
– Знаєш, з парашутом стрибати зовсім не страшно. Страшно – це коли два інструктори у тебе на очах сперечаються між собою, як правильно зібрати твій парашут.
Стрибати з парашутом зовсім не страшно. Відкриваєш двері в літаку, а там Gооglе Марs. Ти ж не боїшся Gооglе Марs?
Сьогодні стрибаю з парашутом. Завтра всім розповім про відчуття.
(статус оновлено 48 днів тому)
У салоні літака група парашутистів перед першим стрибком, на чолі – два інструктори. Літак набирає висоту, один інструктор каже іншому:
– Хвилюються…
Другий оглядає парашутистів:
– Та ні, – каже, – обличчя як обличчя…
– А повітря?!.