Відомий ексфутболіст не виходить на зв’язок.
Колишній футболіст «Дніпра» та «Динамо» Роман Максимюк зник безвісти під Покровськом, повідомляє інший ексфутболіст «біло-синіх» Святослав Сирота.
Роман Максимюк. Є новини, до яких неможливо звикнути. Є історії, які розбивають серце. Роман Максимюк – це не просто ім’я у футбольній історії України. Це життя, присвячене грі, це боротьба – і на полі, і за країну. Колишній гравець «Дніпра», «Волині», «ЦСКА», «Прикарпаття»… Скільки людей пам’ятають його матчі, його гру, його характер?
Довго вагався писати чи ні. Вирішив все ж написати, тому що Роман не просто звичайний український воїн, він є частиною футбольної родини. І я хочу, щоби його не забули. Роман Максимюк зник безвісти під час виконання бойового завдання зі захисту Батьківщини у районі населеного пункту Покровськ. Останній раз я бачив, що він був на зв’язку 29-го січня. Пізніше ми неодноразово зв’язувалися з усіма, з ким можливо. Він був на ділянці, де дуже важко зі зв’язком, але він передавав через своїх побратимів, що з ним все добре. Але зараз вже все, на жаль, не так…
І зараз ми маємо пам’ятати не лише його футбольні здобутки, а й його подвиг. Він не просто зник безвісти. Він пішов захищати нас. Пішов у бій за Україну, і тепер ми чекаємо… Чекаємо звістки, що він живий. Мені пощастило знати його. Говорити. Допомагати. Роман був сильним. Відкритим. Мав рани не лише фізичні, а й душевні. Але знайшов у собі сили йти далі. Він хотів довести, що вартий довіри, що не зламається. І не зламався.
Я познайомився досить недавно, але останнім часом спілкувався достатньо. Вперше набрав мене журналіст Роман Котляр, який спитав, чи можна дати мій номер Роману. Війна змінює людей. Але вона не змогла змінити його серце – щире, чесне, віддане. Хочу висловити слова підтримки його родині у цей дуже важкий для них час. І, як і я, вірити, що він живий і ми дочекаємося його повернення.
Хочу також подякувати Роману Лещенку, який також допомагав йому у всьому. Хочу подякувати Євгену Дикому, який миттєво відгукнувся, коли було потрібно обладнання. Хочу подякувати Ірині Коломієць, яка до футболу взагалі не має відношення, але дуже допомагала нам і йому. Я хочу, щоб Романа не забули. Щоб ми всі вірили. Щоб підтримали його родину. І щоб він повернувся. Молимося. Чекаємо. Пам’ятаємо. Слава всім, хто захищав та захищає нашу Батьківщину! І вічна пам’ять всім, хто віддав життя за Україну! Ніколи не пробачимо», – написав Сирота.