Потрохи починаю звикати, що я у збірній, але ще не зовсім. Думаю, що вже з першого тренування буду відчувати. Коли мені подзвонили зі збірної, після слів, що мене довикликають, я був схвильований. Але це була моя мрія. Я працював, намагався робити усе, що від мене залежить, на футбольному полі, щоб потрапити сюди. Дякую, що так склалося. Дуже радий цьому. Нічого не довелося скасовувати, тому що ми з дружиною планували або залишитися в Олександрії, або з’їздити в Київ. Але виклик в збірну – це краще для мене, ніж вихідні. Першими дізналися хлопці з команди «Олександрії» та тренер. Вони мене першими привітали. Багатьох футболістів зі збірної я вже знав. Ми перетиналися з ними в Динамо, з академії Металіста є гравці. Так само, старші футболісти, які грали у Динамо – Яремчук Михайличенко, Тимчик. Я багатьох знав, але давно не спілкувалися. Але коли грав проти них, то спілкувалися. Поки що все йде без хвилювань. Із Ребровим привіталися. Хочеться показати себе, відчувати себе комфортно, тренуватися та допомагати національній команді. Ігровий номер – це взагалі не важливо. Мені вже дали номер 18, і все добре. Ні, раніше під ним не грав.
Іван КАЛЮЖНИЙ (півзахисник збірної України)
Джерело – УАФ