В одній з паралельних реальностей Хосепа Ґвардьолу називали Фізруком. З цим не всі погоджувались. “Як він може бути, фізруком, якщо навіть у школі не працював, – казали вони. – А ті два рази, шо він заміняв Міхалича не щитаються”. “Як не щитаються? – відповідали їм. – Міхалич за них пляшку виставив (правда, одну за два рази – ну то таке). Всьо щитається.
– А то шо Ґвардьола тіки так виграв Іспанію, Німеччину, Англію?
– То не показатєль. Де Ліга чемпіонів? Де чемпіонат світу?
– Який чемпіонат світу? Він же не тренує збірну…
– Ясне діло, не тренує, хто б фізруку збірну довірив.
Вобщем, непросто там Ґвардьолі…