Ось дивіться, як зараз Луческу ставить Забарного з Сиротою або Де Дзербі – Мудрика. Я також довіряв Шевченку свого часу, витягнув його з 3-ої команди “Динамо”. У Шевченка був момент, коли він міг просто загубитися, але я в нього вірив і ставив до складу. Якось приїхав я на тренування “Динамо” раніше. Підійшов до мене лікар і каже: “Йожефе Йожефовичу, у Шевченка знову підвищений тиск – 180 на 150.
Потім ми покопали й з’ясували, що Шевченко мав погану компанію, він курив усю цю хрінь. Раніше в Кончі-Заспі була лише одна дорога. Пригадую, я їхав і повз мене промчав Шевченко під 180 км/год на спортивному “Мерседесі”, який нещодавно купив.
Я приїхав на базу, забрав у нього ключі від машини і пішов до Григорія Михайловича та Ігоря Михайловича Суркіса. Кажу: “Виручайте! Шевченко зв’язався з якимись хлопцями. Пропаде”. Вони молодці, одразу відреагували.
Напевно, Ігор Михайлович поговорив з цими хлопцями. Вони йому не давали більше курити. Ще й жінка була в Шевченка років на 15 старша. Усі сили віддавав. Після цього він став на ноги і перетворився на Шевченка, якого ми знаємо. Його батько одного разу сказав: “Андрійко, ти Сабо маєш поставити пам’ятник при житті”.